У цей знаменний і величний день ми всі з гордістю говоримо про те, що українці – це народ, який заслуговує поваги світової спільноти. Події, що відбувались з нашим суспільством на зламі 2013/14 років та відбуваються сьогодні, мають доленосне значення для України та українців. Це надзвичайно важкий період та іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
Небесна Сотня… Це не просто сотня розстріляних режимом людей. Небесна Сотня – це більше ста українців, які віддали своє життя за найбільші цінності людства, заради всіх нас. З цими смертями «Слава Україні! Героям Слава!» перестало бути просто вітанням. Це і віддання шани найкращим, котрі в найважливіший момент не злякалися і пожертвували собою заради кращого життя усіх в цій країні, а також і засвідчення справжнього подвигу. Все стало на свої місця. Проте не лише «Слава Україні! Героям Слава!» набуло нового й точнішого змісту. Тепер зрозуміло, що «Слава – політичній нації», що «душу й тіло ми положим за нашу свободу» – це не просто абстрактні слова з гімну, врешті-решт, що Майдан Незалежності – справді те місце, де здобували свою свободу. Це дивне, неймовірне місце, потужна точка енергії нашого народу, де встигли відчути все: і радість, і безвихідь, і горе, і біль, і гордість, і повагу.
Пам’ятати – це обов’язок кожного свідомого українця, пам’ятати тих Героїв, які прагнули зробити усе, щоб у нас було достойне майбутнє і віддали за цю мрію найдорожче – своє життя. Всі ми стали свідомі того, що за мрію потрібно боротися до кінця, і цього навчив нас подвиг Небесної Сотні. Пам’ятаймо всіх - живих і тих, хто вже не з нами. Солдатів і активістів майдану. Лікарів і волонтерів. Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих. Вони боролися за наше життя. Не забуваймо це. Закарбуймо їхні імена у пам'ять вічності, тоді вони не вмруть, а будуть завжди з нами. Усіх колись не стане на цьому світі, але в наших серця вони, Герої, житимуть вічно.